ПОРЯДОК СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ ЗА ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Відповідно до  ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),  судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

В той же час, відповідно до ст. 288 КУпАП зазначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Тобто, на законодавчому рівні одночасно закріплено звільнення від сплати державного мита та необхідність сплати судового збору особою щодо якої судом винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

В той же час, Постановою Верховного суду від 18 березня 2020 р. у справі № 543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від попередньої правової позиції щодо сплати судового збору та вказала, що: «Чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення».

Тобто, відповідно до зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сплачувати судовий збір за оскарження постанови про адміністративне правопорушення – необхідно.

Таким чином, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільги за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи той факт, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами, в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відтепер за подання апеляційної скарги необхідно оплачувати судовий збір у розмірі 150% ставки, що сплачувалась при поданні позовної заяви.

За таких умов, оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення втрачає економічний сенс. Водночас, якщо рішення про накладення стягнення є протиправним, оскаржувати його варто і потрібно з метою відновлення порушених прав та доведення відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.