В Україні розірвання шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (надалі – РАЦС) або в судовому порядку.

Випадки розірвання шлюбу органами РАЦС:

Шлюб припиняться за спільною заявою подружжя, у яких не має дітей (стаття 106 Сімейного кодексу України).

Для оформлення розлучення подружжю необхідно звернутись до органів РАЦС за місцем реєстрації (прописки) одного із подружжя з паспортами та подати спільну заяву про реєстрацію розірвання шлюбу.

Якщо один з подружжя є переселенцем, відповідно, звернення в органи РАЦС можливе за місцем його фактичного проживання. Статус переселенця підтверджується довідкою переселенця.

Між подачею заяви про розлучення та розірванням шлюбу повинен пройти місяць, протягом якого подружжя має право відкликати свою заяву. Якщо за місяць ніхто з подружжя не передумав, вони повинні з’явитись в РАЦС в призначений час для реєстрації розірвання шлюбу.

 

Шлюб припиняється на підставі заяви одного з подружжя, якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або недієздатним  (стаття 107 Сімейного кодексу України).

Трапляються випадки, коли один із подружжя, з поважної причини (закордонне відрядження, тяжка хвороба та інше) не може подати заяву до РАЦС, в такому випадку дійсність його підпису на заяві повинна бути нотаріально засвідчена.

Розірвання шлюбу органами РАЦС можливе за відсутності одного з подружжя, але для цього необхідно подати заяву, в якій зазначити, що чоловік (дружина) згоден (на) на реєстрацію розірвання шлюбу за його відсутності.

Факт розірвання шлюбу в РАЦС підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

За наявності у подружжя неповнолітніх дітей, розірвання шлюбу можливе тільки в судовому порядку, шляхом подачі позову до суду.

Розірвання шлюбу в судовому порядку, підтверджується рішенням, яке суд самостійно направляє в орган РАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Також, слід пам’ятати про те, що заборонено подавати позов про розірвання шлюбу, в разі вагітності дружини та протягом 12 місяців після народження дитини.

Зазначена норма не поширюється на випадки, коли батьківство визнане іншою особою, а також коли є рішення суду про виключення даних про батьківство зі свідоцтва про народження дитини, що набрало законної сили.

При розірванні шлюбу, подружжю не обов’язково змінювати прізвище, що виключає необхідність зміни ряду документів (паспорт, ідентифікаційний номер та інше).

Майнові питання при розірванні шлюбу, а також питання, пов’язані з визначенням місця проживання та утриманням дитини можна вирішити шляхом укладення відповідного договору посвідченого нотаріусом (шлюбний контракт, договір про виховання та забезпечення дитини) або в судовому порядку.

В договорі про виховання та забезпеченні дитини важливо передбачити наступне: місце проживання дитини, обов’язки батьків по вихованню, режим спілкування, розмір та строки виплати матеріального забезпечення. Також, в договорі бажано визначити розмір та порядок виплати аліментів, що в майбутньому позбавить від необхідності стягнення їх в судовому порядку. В такому випадку, підставою для стягнення аліментів буде виконавчий напис нотаріуса.

Для полегшення вирішення питання, пов’язаного з поділом майна, набутого під час шлюбу, подружжю до укладення шлюбу бажано укласти шлюбний контракт, в якому визначити правовий режим майна, набутого під час шлюбу.

Якщо подружжя не хоче спільно проживати до розірвання шлюбу, вони можуть звернутись до суду з заявою про встановлення режиму окремого проживання. Перевагою подачі такої заяви є те, що майно, набуте за цей період не буде спільним, та не буде підлягати розподілу при розлученні.  Також, якщо через 10 місяців окремого проживання народиться дитина, вона не буде вважатись дитиною чоловіка.

Слід пам’ятати про те, що не підлягає поділу майно, яке належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, а саме: майно набуте до шлюбу, за особисті гроші, на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також земельна ділянка і житло, придбані під час приватизації.

Не зважаючи на те, що така практика у нас не поширена, хотілось би зауважити, що більшість проблем, які виникають при розлученні, можна було б запобігти шляхом укладення шлюбного контракту. Більш того, сам процес складення шлюбного контракту може сприяти формуванню більш відповідального підходу до вирішення питання про створення сім’ї, що буде запорукою її збереження в майбутньому.

І це тільки основні моменти, на які варто звернути увагу. Тому ми радимо звернутись до фахівців, які зможуть надати індивідуальну кваліфіковану допомогу саме в Вашому випадку.